1. Синергія відображає прямий зв'язок із витратами на інтеграцію після укладення M&A угоди.
Найкращим для оцінки ступеня необхідних змін є розмір синергетичної цілі. Зокрема, досягнення синергії вимагає змін поточної операційної моделі, технологій, робочої сили, інфраструктури й інших елементів. Як правило, чим більш бажаною є певна зміна, тим більшими будуть витрати — принаймні в короткостроковій перспективі. Скорочення кількості працівників, закриття штаб-квартири, ребрендинг компанії або консолідація ланцюга поставок призводять до суттєвих витрат.
Отже, логічно, що чим вище синергетична ціль, тим більше треба змін і тим більше буде коштувати її досягнення. Відповідно до дослідження EY Global Capital Confidence Barometer, опублікованого в жовтні 2018 року, компанії, що витратили більше на процес інтеграції, перевищили свої цілі, що вони ставили до угоди. Насправді, ті компанії, що досягли початкових синергетичних цілей або перевищили їх, витрачають в середньому на 8% більше (у відсотках від заявленої синергії), ніж ті, що не досягли своїх цілей. Прагнення витрачати гроші, щоб зберігати гроші, має сенс в цьому випадку.
2. Найбільш поширені причини разових витрат на інтеграцію після укладення M&A угод включають: витрати на вихідну допомогу при звільненні та інші витрати, пов'язані з працівниками, закриття заводів, офісів або продаж нерухомості й зміни в IT-системі.
Згідно з дослідженням EY, витрати на вихідну допомогу при звільненні, що несе покупець, становлять понад 50% витрат на інтеграцію. Цей один «удар» забезпечуватиме щорічну окупність за рахунок економії витрат в найближчому майбутньому. Беручи до уваги, що такі витрати часто поновлюються в найближчій перспективі, важливо простежити за цією синергією витрат принаймні три-п’ять років після укладення угоди. Зростання масштабів і прорив на нові ринки є однією з основних причин поглинання. Ці драйвери поглинання часто призводять до залучення нових талантів у бізнес, оскільки для роботи на новому ринку необхідні навички та місцевий досвід, якого може бракувати компанії, що здійснює поглинання. Компаніям треба приділяти більше уваги залученню талантів і забезпечувати залученість працівників, що є вкрай важливим для майбутнього успіху організації.
Дії, пов'язані з нерухомістю (продаж нерухомості, переміщення офісів та зміна конфігурації місць), зумовлюють витрати на інтеграцію, але про них повідомляють не так часто, як про інші витрати. Витрати, пов'язані з ІТ, такі як ліцензія, плата за консультації та реконфігурацію, становлять три основні статті витрат на інтеграцію.
3. Розмір угоди впливає на витрати на інтеграцію після укладення M&A угоди — але лише певною мірою.
За даними дослідження EY, витрати на інтеграцію після укладення M&A угод можуть становити від 1% до 7% від вартості угоди незалежно від її розміру. Якщо вартість угоди більше 10 млрд доларів США , то, як витрати у відсотках від вартості угоди нижчі, ніж якщо вартість угоди менше 10 млрд доларів США. Якщо вартість угоди — від 5 до 10 млрд доларів США, витрати на інтеграцію становлять від 1 до 5% від вартості угоди. Якщо вартість угоди — від 1 до 5 млрд доларів США, витрати на інтеграцію зростають до 2-7% від вартості угоди. Насправді це завеликий діапазон для передбачень.
Тенденція до несуттєвого зростання витрат на інтеграцію після укладення M&A угод у відповідності зі зниженням розміру угоди може зумовлюватися тим, що більші угоди — зазвичай масштабні угоди, за якими компанія купує безпосереднього конкурента й може легко інтегрувати подібні продукти, послуги й об'єкти. При менших угодах — наприклад, при купівлі меншої компанії, яка створює інноваційний продукт — витрати на інтеграцію відмінного бізнесу можуть зростати у відсотковому співвідношенні від вартості угоди.
Причиною цього є фіксовані витрати на інтеграцію, що не залежать від розміру угоди (наприклад, витрати на нормативну документацію, виплати, пов'язані з IT і витрати, пов'язані з управлінським консультуванням).
4. Витрати на інтеграцію після укладення M&A угод різняться залежно від сектору.
Сектори мають різні витрати на інтеграцію після укладення M&A угод у залежності від вартості угоди й цільових показників доходу. Наприклад, у сферах споживчих товарів, охорони здоров'я й медико-біологічній галузі — вищі витрати на інтеграцію по відношенню до вартості угоди та цільового доходу, порівняно з секторами енергетики й комунальних підприємств, технологій, медіа та телекомунікацій. Отже, витрати на інтеграцію можуть відрізнятися, якщо розглядати їх з точки зору цільового сектору. Далі наведено деякі приклади:
- Витрати на інтеграцію після укладення M&A угод в споживчому секторі, як правило, зумовлюються угодами в підгалузі споживчих товарів, що зосереджені на інноваціях, на відміну від угод у сфері роздрібної торгівлі, що зазвичай сконцентровані на операційній ефективності.
- Медіана витрат на інтеграцію після укладення M&A угод у сфері охорони здоров'я та медико-біологічній галузі була на рівні 7,6% від цільового доходу, можливо, завдяки дотриманню регуляторних норм, стандартів безпеки й якості, а також об'єднання функцій наукових досліджень і розробок.
- У секторі енергетики й комунальних підприємств витрати на інтеграцію є найнижчими, медіана — на рівні 2,9% від цільового доходу. Причиною може бути те, що більшість поглинань відбуваються всередині сектору, а не є міжсекторальним інвестуванням. Наприклад, поглинання в нафтогазовому секторі зазвичай здійснюються задля родовищ і бурових установок, що можна легко додати до портфеля покупця.
- У сфері перспективних технологій, де укладається найбільша кількість угод, більшість зареєстрованих транзакцій передбачають витрати на інтеграцію в розмірі 6% від цільового доходу. Більший рівень витрат на інтеграцію може бути пов'язаний з динамікою підгалузі, зокрема, з об'єднанням виробничих потужностей хімічних компаній, впорядкуванням адміністративних функцій автомобільними та траспортними компаніями.
