Господарський кодекс скасовано: що це означає для бізнесу та держави

28 серпня 2025 року припиняє дію Господарський кодекс України. Його скасування передбачено Законом України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" № 4196-IX, що набрав чинності 28 лютого 2025 року ("Закон № 4196").

Господарський кодекс, що проіснував понад 20 років, був спадком пострадянської моделі управління економікою. Він виник як спроба поєднати ринкові реформи з радянським правовим підходом. Упродовж багатьох років він співіснував із Цивільним кодексом, що призводило до суперечностей у правозастосуванні певних неузгодженостей. Це ускладнювало застосування норм на практиці, створювало невизначеність для бізнесу та інвесторів. Господарському кодексу була притаманна надмірна формальність і спроби одночасно регулювати приватний та державний сектори за єдиними, часто непридатними для ринку правилами. Однією з ключових причин скасування Господарського кодексу стала несумісність із правовими стандартами країн Європейського Союзу, де не передбачено роздвоєння між цивільним і господарським регулюванням.

Закон № 4196 визнає Господарський кодекс таким, що втрачає чинність з 28 серпня 2025 року, та вносить зміни до інших пов’язаних нормативно-правових актів. Також передбачено трирічний перехідний період — до 28 серпня 2028 року — для забезпечення поступового переходу від чинної моделі до оновленої системи правового регулювання на основі Цивільного кодексу та спеціального законодавства.

Для державного та комунального сектору це — масштабна трансформація. Корпоратизація таких підприємств активно підтримується Європейським Союзом як частина реформи управління державною власністю. Зокрема, в межах Ukraine Facility передбачено завершення перетворення комунальних підприємств у корпоративні структури до 2025–2026 років.

Для приватного сектору скасування Господарського кодексу означає перехід до уніфікованої системи регулювання на основі Цивільного кодексу та спеціальних законів. Це має сприяти зменшенню правових колізій, зниженню регуляторного навантаження та підвищенню передбачуваності правозастосування. Водночас бізнесу варто бути готовим до адаптації, особливо в межах перехідного періоду.

П’ять ключових змін, які варто врахувати бізнесу:

1. Скасування окремих організаційно-правових форм

Починаючи з 28 серпня 2025 року, відповідно до Закону № 4196 в Україні скасовуються п’ять організаційно-правових форм юридичних осіб, в тому числі, зокрема, приватні, дочірні та іноземні підприємства. Реєстрація нових компаній у таких формах буде заборонена. Діяльність таких компаній в подальшому регулюватиметься положеннями закону про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю. Існування компаній в організаційно-правовій формі, що буде скасована, може створювати юридичні та операційні ризики, наприклад, під час взаємодії з банками, регуляторами та контрагентами. Закон передбачає низку механізмів для спрощення процесу перетворення таких підприємств в організаційно-правові форми, що продовжують існувати. З огляду на практичні аспекти, оскільки перетворення передбачає припинення юридичної особи і передачу всіх її прав і обов’язків новій юридичній особі-правонаступнику, таким компаніям може бути доцільно заздалегідь розглянути процес перетворення завчасно, щоб забезпечити відповідність подальшої діяльності законодавству та уникнути раптових труднощів.

2. Уніфікація договірного регулювання

Поняття господарського договору більше не застосовуватиметься. Після втрати чинності Господарським кодексом з 28 серпня 2025 року зникає нормативна база, яка визначала саме поняття "господарського договору". Всі зобов’язання між суб’єктами господарювання укладатимуться відповідно до норм Цивільного кодексу та спеціального законодавства.

3. Оновлення підходів до корпоративного управління

До Цивільного кодексу інтегровано чітке визначення обов’язків посадових осіб юридичних осіб приватного права. Запроваджено положення про відповідальність керівництва товариства, зокрема за завдання збитків через недобросовісні чи некомпетентні дії.

4. Обмеження розміру пені за прострочення зобов’язань

Встановлено граничний розмір пені у разі прострочення — не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період. Це усуває можливість необґрунтованого фінансового тиску та знижує ризики спорів щодо неадекватного розміру санкцій.

5. Необхідність перегляду установчих документів та договірних формулювань

Статути компаній, які посилаються на норми Господарського кодексу, можуть містити положення, що втратять чинність або суперечитимуть оновленому регулюванню. У зв’язку із цим може бути доцільним перевірити установчі документи, а також положення договорів з метою їх своєчасного оновлення під чинні норми права.

Хоча головна мета реформи — трансформація державного сектору, приватний бізнес також відчує її наслідки. Впровадження єдиного цивільно-правового підходу, оновлення договірного регулювання та підвищення відповідальності менеджменту сприятимуть підвищенню стабільності, прозорості та, як результат, довірі з боку інвесторів. Попри окремі виклики під час перехідного періоду, у довгостроковій перспективі скасування Господарського кодексу розглядається як позитивний і закономірний крок.