Основні зміни податкового законодавства, які стосуються питань трансфертного ціноутворення 

Стисло про головне

На початку 2025 року набирають чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») та суміжних нормативно-правих актів, які зокрема стосуються питань з трансфертного ціноутворення.

Законодавча складова

• Закон України від 18 червня 2024 р. №3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства»
• Закон України від 04 грудня 2024 р. №4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях»
• Закон України від 04 грудня 2024 р. №4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. №1505 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1045» (далі – «Постанова №1505»).

Зміни до ПКУ, що набувають чинності з 1 січня 2025 року

Законами України від 18 червня 2024 р. №3813-ІХ та від 04 грудня 2024 р. №4113-ІХ вносяться наступні зміни до ПКУ, які набувають чинності з 1 січня 2025 року:

1. Підпункт 14.1.159 ПКУ, який визначає критерії пов’язаності осіб, доповнено новими нормами, які вводять поняття «економічної пов’язаності», зокрема, відтепер юридичні особи визнаються пов’язаними у разі, якщо:

- доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції окремій юридичній особі - нерезиденту протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції

- вартість продукції, придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції, придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції придбаної такою юридичною особою – резидентом.

Наразі відсутні роз’яснення від податкових органів щодо практичного застосування зазначеного критерію для визначення пов'язаності осіб.

2. Внесено уточнення до підпункту «в» підпункту 14.1.159 ПКУ і збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (з 20 до 25 відсотків).

3. Внесено зміни до підпункту «в» підпункту 14.1.159 ПКУ щодо можливості для контролюючих органів доводити пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки.

4. Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 ПКУ.

Також, внесено зміни до строків набрання чинності Переліку «низькоподаткових» держав, у разі перегляду країн-учасниць. Так, у разі якщо зміни до такого Переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – «КМУ») до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

5. Також ПКУ було доповнено підпунктом 39.2.1.2¹, який встановлює критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується КМУ, визнаються неконтрольованими. 

Відповідно до нововведень, господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена КМУ до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 ПКУ, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

1) нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до Переліку «низькоподаткових» держав), відповідно до пункту 103.5 ПКУ

2) всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до Переліку «низькоподаткових» держав), відповідно до пункту 103.5 ПКУ.

6. Змінено підхід у застосуванні штрафних санкцій за порушення, пов’язані з поданням Звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Також, відповідно до нововведень, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39² ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану – штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами 1-8 пункту 120.7 ПКУ не застосовуються (абзаци 1-4 пункту 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Зміни, що набувають чинності з 25.03.2025 року

Також варто звернути увагу, що 25.03.2025 року набуває чинності Закону України від 04 грудня 2024 р. №4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях». Даним Законом буде внесено наступні зміни до ПКУ:

1. Збільшено розмір штрафу у разі неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – «Повідомлення») до 100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 120.3 ПКУ).

2. Змінено підхід у визначенні розміру штрафу у разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті про контрольовані операції (далі – «Звіт») у разі подання уточнюючого Звіту. Після набрання чинності змін штраф становитиме один розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті у разі подання уточнюючого Звіту, але не більше від суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті про контрольовані операції (пункт 120.6 ПКУ).

3. Зменшено розмір штрафу у разі несвоєчасного подання Повідомлення. Після набрання чинності змін  штраф становитиме один розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 120.6 ПКУ).

Зміни до переліку «низькоподаткових держав»

Замінено Перелік «низькоподаткових» держав, який діяв відповідно до постанови КМУ від 27.12.2017 р. №1045, новим списком, який затверджено Постановою КМУ від 27 грудня 2024 р. №1505. Відповідно до нової Постанови №1505 з попереднього Переліку «низькоподаткових» держав було виключено значну кількість країн і наразі він налічує лише 46 держав (територій). Зокрема, виключено Республіку Кіпр, ОАЕ, Ірландію, Гонконг, Князівство Ліхтенштейн, Молдову тощо.

Однак слід зазначити, що з врахуванням нової редакції підпункту 39.2.1.2 ПКУ, який, зокрема, визначає порядок набрання чинності Переліку «низькоподаткових» держав, на даний момент існує невизначеність щодо першого звітного року до якого має застосовуватися новий Перелік «низькоподаткових» держав. Наразі експертні думки розділилися між 2025 та 2026 роками. І оскільки контролюючі органи ще не висловили своєї позиції щодо цього питання, ми рекомендуємо дочекатися подальших роз’яснень.