Завдяки аналізу великих даних аудиторські команди можуть перевіряти точність фінансової звітності набагато швидше та ґрунтовніше. Це також означає, що здатність використовувати аналітику даних та інтерпретувати отримані результати стає ключовою навичкою всіх аудиторів, а не лише експертів у цій галузі.
Нові потоки даних
Процес проведення аудиту також змінюватиметься зі зростанням обсягів корпоративних даних. Розгортання телекомунікаційних мереж 5G прискорить процес впровадження Інтернету речей, внаслідок чого мільярди підключених пристроїв збиратимуть інформацію за допомогою дистанційних датчиків. Наприклад, все більше компаній використовують логістичні системи на основі блокчейну для автоматизації управління товарами в дорозі та підвищення ефективності та прозорості. Ці інновації призводять до появи нових потоків даних, які будуть використовуватися як джерела інформації в процесі аудиту.
Завдяки таким потокам стає можливим аудит усіх даних, а не обмеженої вибірки, що дає змогу отримувати більш надійні аудиторські докази. Це також допомагає аудиторам краще розібратися у фінансовій та нефінансовій інформації компанії і, отже, точніше виявляти ризики суттєвого відхилення, у тому числі ризики несумлінних дій.
Завдяки аналізу великих даних аудиторські команди можуть перевіряти точність фінансової звітності набагато швидше та ґрунтовніше. Це також означає, що здатність використовувати аналітику даних та інтерпретувати отримані результати стає ключовою навичкою всіх аудиторів, а не лише експертів у цій галузі. Така аналітика застосовується як для зовнішніх систем, так і внутрішніх процесів. У результаті, навчання аудиторів у цій сфері стає одним із основних пріоритетів аудиторських фірм.
Підвищення довіри до аудиту
Використання інструментів аналітики даних може стати міцним фундаментом для підвищення довіри до процесу аудиту, наприклад, за допомогою забезпечення впевненості в безпеці та конфіденційності даних, отриманих і оброблених компанією, в якій проводиться аудит, за допомогою Інтернету речей. Активне впровадження підходу, орієнтованого на дані, також дозволить аудиторам продемонструвати те, як вони формують свої висновки, і тим самим забезпечити більшу прозорість для зацікавлених сторін. Проте зміцнити довіру таким чином можна лише якщо аудиторські команди чітко документуватимуть, які дані вони отримують, які перевірки проводять, які процедури виконують та які технології використовують, щоб незалежні треті сторони добре розуміли, як проводився аудит.
Аналогічно, було б помилкою в процесі аудиту надмірно покладатися на технології. Безперечно, вони можуть підвищити швидкість і точність аудиту, але ніколи не замінять професійну оцінку досвідченого аудитора. Процеси, які впроваджують аудиторські команди, мають бути достатньо надійними та враховувати ризик технологічних збоїв.
Аудиторам, як і раніше, необхідно підтверджувати ефективність системи внутрішнього контролю, проводити незалежну оцінку та не забувати про професійний скептицизм. Проте належне застосування аналітики даних дозволить їм зосередитись на галузях, у яких їхні професійні навички можуть принести найбільшу користь.
Для того, щоб під час аудиту можна було ефективніше використовувати дані та методики їх аналізу, необхідно змінювати нормативно-правове середовище. На думку аудиторів, на сьогоднішній день стримуючим фактором є не можливості нових технологій, а те, якою мірою чинні стандарти аудиту дозволяють використовувати їх замість традиційних методів.
Як впровадження технологій допоможе зробити прорив
Незважаючи на всю привабливість ідеї про те, що аналіз великих обсягів даних допоможе проводити аудит у режимі реального часу, вона ніяк не корелює з поточними обов'язками аудиторів – підтверджувати достовірність фінансової звітності на кінець кварталу, півріччя чи року. І навіть якщо ця ідея стане реальною, наскільки результати відповідатимуть очікуванням ринку щодо надійності корпоративної фінансової інформації?
Пандемія COVID-19 прискорила процес цифровізації в різних секторах економіки, а також сприяла тому, що багато компаній стали охочіше і впевненіше надавати дані в електронному вигляді з використанням захищених каналів. Йдеться не лише про документацію. Наприклад, нещодавно аудитори EY виконували перевірку корпоративного центру обробки даних через відеозв'язок на своїх ноутбуках.
Усвідомлення того, що бізнес та аудитори можуть так швидко змінити свої підходи до роботи за умови, що всі ключові зацікавлені сторони та особи, які приймають рішення, одноголосно підтримають ширше впровадження технологій, є важливим проривом як аудиторських фірм, так їх клієнтів. Це має надати імпульс прискореному прогресу у застосуванні передової аналітики даних для проведення аудиту та створити умови для успішного переходу від використання даних у межах сьогоднішнього цифрового аудиту до аудиту майбутнього, який повністю керується даними.
Проте для цього будуть потрібні й інші важливі елементи. З практичної точки зору існує велика різниця у тому, наскільки бізнес готовий застосовувати підхід, що базується на аналітиці даних. Як правило, це залежить від наявності інтегрованої технологічної платформи, яка дозволяє послідовно та оперативно витягувати та аналізувати інформацію. Компанії в деяких юрисдикціях можуть також обмежувати її доступність та використання за межами свого власного контрольного середовища у зв'язку із суворістю національних законів щодо конфіденційності даних.
Таким чином, щоб під чау аудиті можна було ефективніше використовувати дані та методики їх аналізу, необхідно змінювати нормативно-правове середовище. На думку аудиторів, на сьогоднішній день стримуючим фактором є не можливості нових технологій, а те, якою мірою чинні стандарти аудиту дозволяють використовувати їх замість традиційних методів. Питання регулювання, ймовірно, будуть особливо актуальними у тих галузях, де застосування інструментів аналітики даних дозволяє виявити нову інформацію про діяльність компаній, що виходить за суворі межі аудиторської перевірки. Надання такої інформації компанією, у якій проводиться аудит, вимагатиме ретельного розгляду зі сторони як аудиторів, так і регуляторів, щоб врахувати всі аспекти, пов'язані з незалежністю.
Перехід до процесу аудиту, який базується на аналітиці даних, вже почався і далі буде розвиватися з високою швидкістю. Питання не в тому, чи змінить такий підхід традиційні аудиторські процеси, а в тому коли і як це відбудеться.
Підсумок
Цифрова трансформація корпоративного середовища означає, що аудиторські команди отримають доступ до величезних об'ємів даних. Підхід, заснований на аналітиці даних, може підвищити довіру до процесу аудиту, однак професійна оцінка аудитора, як і раніше, відіграватиме ключову роль.
