Боротьба зі зміною клімату: завдання для уряду чи відповідальність бізнесу?

Нижче зазначені п'ять висновків за підсумками конференції у Глазго:

1. Бізнес повинен докладати зусиль для досягнення цілі - 1,5°C

Усвідомлення своєї вирішальної ролі у боротьбі з кліматичною кризою прийшло до компаній ще до COP26. Багато хто вже встановив собі цільові показники зі скорочення вуглецевого сліду до нуля, і інформація про такі плани продовжує надходити щодня. У Глазго бізнес був представлений дуже широко, а різні світові лідери у своїх виступах вказували на зростаючу роль приватного сектору. Однак справа полягає в тому, що компаніям слід переходити від встановлення цілей, які можуть бути розраховані на багато років, до скорочення абсолютної величини своїх викидів сьогодні з підтвердженням досягнутих результатів щороку.

Приватний сектор робить великий крок уперед, визнаючи свою роль у вирішенні проблеми, і це дуже важливо, тому що існує реальна необхідність зміцнювати довіру до взятих нами зобов'язань, а також прискорити цю роботу, якщо ми хочемо досягти наших колективних цілей. Офіційний процес узгодження між країнами-учасниками Рамкової конвенції ООН про зміну клімату є тривалим і складним, тому сподівання на утримання підвищення температури в межах 1,5°C в основному покладаються на внески у скорочення викидів, що визначаються на національному рівні. Бізнес також може і повинен внести свій внесок, використовуючи властиву йому здатність діяти оперативно, ставити значні цілі та трансформувати ідеї на конкретні дії.

Нам необхідно прискоритися та активізуватися, щоб досягти конкретних результатів до 2030 року, який має стати новою віхою у реалізації планів переходу до нульового вуглецевого сліду та декарбонізації для тих, хто цього прагне і готовий на ділі довести це вже сьогодні. У перспективі передовою практикою стане оприлюднення своїх подальших дій із відображенням щорічних зобов'язань щодо скорочення викидів та результатів їх виконання у фінансовій звітності, а також готовність нести за це відповідальність. Причому це має статися вже найближчим часом – компаніям необхідно визначитися із планами зі скорочення на 2021 та 2022 роки та не відкладати початок їх виконання до 2030 року, коли буде надто пізно. До цього часу необхідно забезпечити значне скорочення, а потім якнайшвидше рухатися до нульового вуглецевого сліду. Як сказав голова ради директорів і генеральний директор глобальної організації EY Кармайн ді Сібіо, «той, хто може зробити більше і швидше, має зробити це, розпочавши зараз».

Потрібно не лише ставити більше цілей, а й забезпечити контроль їх виконання за допомогою значних індикаторів, тобто розробляти плани з реальними, вимірними цільовими показниками та прозорим описом дій щодо їх досягнення. Крім того, необхідно зміцнювати довіру до взятих зобов'язань та звітувати про виконання своїх планів. Потрібно розуміти, що судитимуть про вас на основі вашої статистики скорочення викидів. На саміті «Зелені горизонти», що відбувся в рамках COP26 (Green Horizons Summit) Емма Ховард Бойд, кавалер ордена Британської імперії і тимчасова голова Інституту зелених фінансів, заявила: «Як лідери, ми повинні невідступно прагнути досягти наших цілей щодо скорочення викидів до нулю. І не в якомусь віддаленому майбутньому. А зараз і щороку протягом цього десятиліття».

2. Бізнесу необхідно підготуватися до наслідків зміни ринкового та регуляторного ландшафту

Одним із основних моментів першого тижня конференції стала заява Фінансового альянсу Глазго щодо нульового вуглецевого сліду (GFANZ), який об'єднує понад 450 учасників фінансового сектору з 45 країн та ставить за мету прискорення переходу до глобальної економіки з нульовим вуглецевим слідом до 2050 року. На частку організацій у складі альянсу припадають сукупні активи у розмірі 130 трлн доларів США1 , що становить значну частину всього світового обсягу.

Така заява може стати сигналом до початку нової хвилі угод M&A, оскільки інвестори схильні позбавлятися активів з великим вуглецевим слідом і купувати зелені технології для впровадження у своїх організаціях. Ми вже спостерігаємо це в енергетичному секторі, де компанії починають впроваджувати свої стратегії декарбонізації. Але кому дістануться високовуглецеві активи у разі їхнього продажу великими публічними гравцями? Бізнесу слід підготуватися до майбутньої хвилі угод та слікувати за тим, що буде виставлено на продаж.

Регуляторне середовище в тій частині, яка пов'язана з кліматичними зобов'язаннями, набуває необхідної жорсткості: у період проведення конференції Великобританія оголосила, що має намір стати першим «фінансовим центром з нульовим вуглецевим слідом» і у зв'язку з цим вимагатиме від усіх фінансових організацій та зареєстрованих на біржі компаній з 2023 року публікувати свої плани щодо скорочення викидів парникових газів до нуля. Бізнесу потрібно бути готовим до того, що інші уряди наслідують приклад Лондона, і до неминучого тиску з боку власників активів. Коригуючи свої портфелі відповідно до Паризької угоди щодо клімату та Кліматичного пакту Глазго, вони напевно захочуть отримати від об'єктів своїх інвестицій плани щодо переходу до нульового вуглецевого сліду.

Крім того, компаніям важливо добре розуміти свій ланцюг постачання і позитивно на нього впливати. З цією метою керівникам потрібно детально вивчити весь ланцюжок, щоб чітко уявляти, де в ньому виникають викиди категорій 1, 2 і 3, і скласти план їх скорочення відповідно до цільових параметрів. Для відповідності ринковим стандартам ці плани повинні включати короткострокову мету на 2025 або 2030 рік, а також програму отримання акредитації в рамках Ініціативи встановлення науково обґрунтованих цілей (Science Based Target Initiative) для всіх трьох категорій викидів.

Тренд на сталий розвиток вже утвердився у світі, а пов'язана з ним термінологія міцно узвичаїлася, що підтверджують і заяви, зроблені на форумі в Глазго. Ми повинні продовжувати діяти в цьому напрямку і прагнути того, щоб цю «базову компетенцією» опанували всі – від чинних керівників та членів рад директорів до майбутніх працівників, які зараз ще навчаються. Для компаній це є потужним сигналом про необхідність відповідним чином навчити своїх лідерів та персонал, щоб бути готовими вибрати правильний курс дій.

3. Бізнесу слід налаштовуватися та розраховувати на більш активне просування та зближення стандартів у галузі сталого розвитку

Заснування Фондом МСФЗ нової Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB), про яку було оголошено під час конференції, відкриває шлях до формування узгоджених глобальних стандартів звітності зі сталого розвитку. Наявність єдиного для всіх підходу до розкриття такої інформації дозволить досягти прозорості та послідовності, яких вимагає ринок. Єдиний підхід стане основою формування всіх аспектів звітності, від визначення поняття нульового вуглецевого сліду до механізмів функціонування ринків торгівлі вуглецевими квотами.

Бізнесу необхідно зміцнити довіру до себе, і він зможе зробити це забезпечивши прозорість фінансової та екологічної інформації. Слід розуміти, що завдяки технічній роботі, виконаній у минулому у процесі створення інших стандартів, розробка концепції стандартів зі сталого розвитку відбуватиметься набагато швидше. Компанії повинні встигати за цими змінами, у тому числі шляхом коригування своїх внутрішніх процесів з урахуванням підвищених вимог – та відповідальності щодо розкриття інформації щодо сталого розвитку. Зусилля ISSB будуть спрямовані на забезпечення того, щоб інформація, що розкривається, була однакова по всьому світу і сумісною з фінансовою звітністю. Для розробки нових стандартів потрібно задіяти весь наявний потенціал фахівців у галузі фінансової звітності, бухгалтерського обліку та аудиту.

В умовах швидкої зміни регуляторного ландшафту також очікується, що на зміну вимоги щодо забезпечення обмеженої впевненості щодо інформації щодо сталого розвитку незабаром прийде вимога забезпечити повну впевненість. Про це йдеться у новій Директиві ЄС про корпоративну звітність у галузі сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive), і ми вважаємо, що у 2023 фінансовому році багато європейських компаній зможуть виконати вимогу про обмежену впевненість, а до середини десятиліття, ймовірно, перейдуть до забезпечення повної впевненості. Ерккі Лііканен, голова Ради Фонду МСФЗ, зазначив, що «інформація зі сталого розвитку (має бути) підготовлена з такою ж ретельністю та такими ж гарантіями якості та сумісності у глобальному масштабі, як і фінансова інформація».