Можливі зміни у законодавстві щодо бенефіціарного володіння та державної реєстрації юридичних осіб

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" №13233 від 30 квітня 2025 року ("Законопроєкт"), яким пропонуються суттєві зміни в регулюванні питань бенефіціарного володіння, державної реєстрації та фінансового моніторингу. Станом на червень 2025 року Законопроєкт знаходиться на опрацюванні у профільного комітету Верховної Ради України.

Ці зміни є частиною зусиль, спрямованих на інтеграцію з європейськими стандартами, зокрема в контексті приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та загальної фінансової системи ЄС.

Серед ключових положень Законопроєкту слід виділити таке:

1. Створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень ("Реєстр")

Метою створення Реєстру є передусім необхідність забезпечення централізованого доступу до інформації про осіб, які фактично контролюють активи, що перебувають у трастах або подібних структурах на території України. Незалежно від країни реєстрації трасту або громадянства довірчих чи бенефіціарних власників, якщо траст вступає у ділові відносини, придбаває нерухомість або здійснює управління будь-якими об'єктами на території України, інформація про такий траст та його КБВ підлягає внесенню до Реєстру. Як наслідок передбачається підвищення вимог до прозорості суб’єктів, що мають трасти в своїй структурі, зокрема, як юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, так і в інших юрисдикціях.

До реєстру включатимуться такі відомості:

• найменування трасту або правового утворення;
•  мета та цілі діяльності;
•  країна заснування, місцезнаходження трасту або іншого подібного правового утворення;
• інформація про об'єкти управління на території України, що належать трасту;
• дані про кінцевих бенефіціарних власників;
• інформація про довірчих власників (фізичних та юридичних осіб);
•  дані про юридичні та інші професійні послуги, що надаються трасту.

Держателем та адміністратором Реєстру визначається Державна податкова служба України. Також планується забезпечення взаємодії Реєстру з іншими інформаційно-комунікаційними системами в Україні. 

Доступ до Реєстру надаватиметься: 1) податковим органам; 2) суб'єктам державного фінансового моніторингу; 3) особам з законним інтересом (зокрема журналістам, медіа працівникам, громадським об'єднанням, а також фізичним і юридичним особам, які планують укласти угоди з трастами); 4) компетентним органам третіх країн для досудового розслідування легалізації доходів та фінансування тероризму, а також зобов'язаним суб’єктам третіх країн для перевірки клієнтів відповідно до їх законодавства тощо.

2. Зміни у сфері державної реєстрації юридичних осіб

Законопроєкт також передбачає низку змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" ("Закон про державну реєстрацію").

Серед ключових варто виділити посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Так, відповідно до змін до Закону про державну реєстрацію подання завідомо недостовірної інформації про структуру власності, кінцевих бенефіціарних власників або їх відсутність може призвести до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 000 гривень (чинний Закон про державну реєстрацію за такі діяння передбачає штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 гривень).

Крім того, передбачається збільшення строку, протягом якого витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, залишаються чинними для проведення державної реєстрації юридичної особи або інших реєстраційних дій – з одного до трьох місяців.

3. Фінансовий моніторинг

Законопроєкт передбачає розширення переліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу ("СПФМ"), включивши до них довірчих власників трастів або інших подібних правових утворень – резидентів України, а також суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання або провадять торговельну діяльність культурними цінностями через вільні порти або надають посередницькі послуги в такій торговельній діяльності.

Також Законопроєктом запропоновано надати спеціальний статус викривачам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відтак, визначається, що викривачем у цій сфері є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила, повідомляє або має намір повідомити суб'єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про можливі факти порушення вимог законодавства, якщо така інформація стала їй відомою у зв’язку з її трудовою або іншою професійною діяльністю.

Окрім того, Законопроєктом передбачено, що вищий орган управління СПФМ затверджує правила фінансового моніторингу.